Подано характеристику інфекційної хвороби та її суть у дитячому віці. Розглянуто особливості імунітету у випадках інфекційних захворювань у дітей, питання їх діагностики, клінічних симптомів і синдромів, основні принципи лікування, профілактики. Описано інфекційні хвороби дихальних шляхів, серед яких: гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, парагрип, ринорвірусна, реовірусна, мікоплазмозна, герпесвірусна інфекції, кір, скарлатина, дифтерія тощо. Досліджено кишкові інфекційні хвороби (дизентерію, ешерихіоз, холеру, сальмонельоз, ботулізм, черевний тиф, поліомієліт, вірусний гепатит, ВІЛ-інфекцію, лептоспіроз, токсоплазмоз тощо), трансмісивні хвороби та хвороби зовнішніх покривів (правець, ящур, сибірку).

Проаналізовано сучасні погляди щодо проблеми гнійних менінгітів у дітей. Особливу увагу приділено питанням своєчасної діагностики та адекватного лікування даної патології. Розглянуто різні види менінгітів: вірусний, паротитний, герпетичний, лімфоцитарний хоріонменінгіт, менінгококовий та деякі інші, методи їх лікування, ускладнення та наслідки.

Проанализированы современные взгляды на проблему гнойных менингитов у детей. Особое внимание уделено вопросам своевременной диагностики и адекватного лечения данной патологии. Рассмотрены различные виды менингитов: энтеровирусный, паротитный, герпетический, лимфоцитарный хорионменингит, менингококковый и другие методы его лечения, осложнения и последствия.

Обстежено 60 дітей віком від 1-го до 13-ти років, хворих на гострі і кишкові інфекції (ГКІ), 30 з яких під час комплексної терапії одержували препарат "Атоксил". Критеріями оцінки ефективності лікування визначено динаміку зменшення симптомів інтоксикації, зникнення болю в області живота, нормалізація випорожнення. Доведено, що Атоксил є ефективним засобом у процесі комплексної терапії гострих кишкових інфекцій у дітей, має добру переносимість, не викликає серйозних побічних реакцій. Атоксил рекомендовано для лікування кишкових інфекцій різної етіології.

Обследовано 60 детей возрастом от 1-го года до 13-ти лет, имеющих острые кишечные инфекции. Половина больных при комплексной терапии получали препарат "Атоксил", критериями оценки эффективности которого были динамика уменьшения симптомов интоксикации, исчезновение боли в области живота, нормализация стула. Доказано, что Атоксил является эффективным средством при комплексной терапии острых кишечных инфекций у детей, имеет хорошую переносимость, не вызывает серьезных побочных реакций. Атоксил рекомендован для лечения кишечных инфекций разной этиологии.

Висвітлено питання пропедевтики педіатрії, описано найбільш поширені дитячі соматичні й інфекційні хвороби, зокрема, захворювання систем крові, органів дихання, травлення, серцево-судинної й ендокринної систем, нирок і сечовивідних шляхів, алергії, особливості системних васкулітів, уражень сполучної тканини, туберкульозу у віковому аспекті.

Освещены вопросы пропедевтики педиатрии, описаны наиболее распространенные детские соматические и инфекционные болезни, в частности, заболевания систем крови, органов дыхания, пищеварения, сердечно-сосудистой и эндокринной систем, почек и мочевыводящих путей, аллергии, особенности системных васкулитов, поражений соединительной ткани, туберкулеза в возрастном аспекте.

Висвітлено загальні правила заповнення історії хвороби інфекційного хворого. Розкрито схеми написання історій хвороб дітей з різною інфекційною патологією, зокрема, скарлатиною, вітряною віспою, гострим тонзилітом, інфекційним мононуклеозом, менінгококовою інфекцією. Наведено план обгрунтування попереднього й остаточного діагнозів.

Освещены общие правила заполнения истории болезни инфекционного больного. Раскрыты схемы написания историй болезней детей с разной инфекционной патологией, в частности, скарлатиной, ветряной оспой, острым тонзилитом, инфекционным мононукулеозом, менингококковой инфекцией. Обоснован план предварительного и окончательного диагнозов.

Наведено результати дослідження впливу різних доз допаміну на показники центральної гемодинаміки та контрактильну здатність лівого шлуночка у дітей із тяжкими формами інфекційних захворювань. Встановлено, що застосування допаміну в дозах 2 - 3 мкг/кг/хв призводить до активізації допамінових рецепторів центральних регулювальних структур. У разі введення препарату в дозах 4 - 10 мкг/кг/хв спостерігалися позитивні інотропний та хронотропний ефекти. За збільшення дози допаміну до 12 мкг/кг/хв відбувалося зростання показників скоротливої здатності кардіоміоцитів на тлі незмінного загального периферійного судинного опору.

Наведено дані щодо поширення інфекційних захворювань у дітей, асоційованих з анаеробними бактеріями та іншими збудниками. Запропоновано огляд вітчизняної та зарубіжної літератури щодо застосування орнідазолу у клініці дитячих інфекційних хвороб (ІХ). Проаналізовано досвід застосування препарату "Мератин" (орнідазолу), виробництва "Мілі Хелскере Лімітед", за важких та вкрай важких форм бактеріальних ІХ (сепсису, гнійного менінгіту, гострих кишкових інфекцій (ГКІ), остеомієліту, СНІДу). Висока ефективність препарату "Мератин" дозволяє рекомендувати його для включення у комплексну терапію важких ІХ у дітей.

Розглянуто етіологію та патогенез вітряної віспи, показано прояви та ускладнення захворювання, наведено тактику профілактики та лікування.

Проведено клінічні дослідження з вивчення ефективності та переносимості препарату "Флавозід" при хронічній активній формі Епштейна - Барр вірусної інфекції (ХВЕБ) в стадії реактивації у дітей. Показано, що включення препарату до комплексної терапії ХВЕБ підвищує ефективність лікування, значно впливає на рівень вірусної активності, не викликає побічної дії.

Зазначено, що проблема лікування хронічних форм Епштейна - Барр вірусної інфекції (ВЕБ) є актуальною і потребує комплексного підходу з урахуванням патогенетичних особливостей захворювання. Поліморфізм клінічних проявів, а також залучення до патологічного процесу імунної системи зумовлюють необхідність пошуку нових схем лікування. Застосування мультипробіотикiв групи Симбітер у комплексному лікуваннi хронічної активної форми ВЕБ-інфекції сприяє підвищенню ефективності терапії та є безпечним у дітей.

Вивчено ефективність і переносимість препаратів Цефаксон (Цефтриаксон) - порошок для приготування розчину для ін'єкцій та Ікзим (Цефиксим) - порошок для приготування суспензії виробництва "Люпін Лімітед" (Індія) у дітей у разі гострих кишкових інфекцій. Обмежені клінічні випробовування проведено у формі відкритого дослідження на 60 пацієнтах віком від 6 місяців до 5 років, хворих на інвазивні діареї. Результати клінічних досліджень дозволяють зробити висновок, що препарат Цефаксон (Цефтриаксон) і препарат Ікзим (Цефиксим) виробництва "Люпін Лімітед" (Індія) мають високу ефективність і добру переносимість під час застосування в комплексній терапії кишкових інфекцій у дітей.

Diagnostic test-systems for rapid and effective assessment of antidiphtheria immunity are developed. The prototypes of immunochemical test-systems based on enzyme-linked immunosorbent and immunochromatographic assays for detection of antibodies to diphtheria toxin subunits A and B in human serum are presented. It was suggested to use recombinant subunits of diphtheria toxin as antigens that allowed to define the specificity of antidiphtheria antibodies in human sera.

Зазначено, що попри значну поширеність вірусу Епштейна - Барр (ВЕБ) у людській популяції (до 90 - 100 %), досі не розроблено стандартні дійові схеми лікування ВЕБ-інфекції (ВЕБІ) та ВЕБ-асоційованих захворювань. Розглянуто варіанти перебігу ВЕБІ. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела з цієї проблеми. Показано власний досвід застосування препарату Флавозід у дітей із хронічною активною ВЕБІ (ХА ВЕБI). Дослідження показало клінічну та лабораторну ефективність Флавозіду під час лікування ХА ВЕБІ та безпечність у разі тривалого застосування.

Проведено дослідження ефективності включення мультипробіотиків групи "Симбітер" у комплексне лікування інфекційного мононуклеозу у дітей віком від 1 до 18 років. Результати показали, що застосування Симбітеру значно покращує ефективність терапевтичних заходів; доведено безпечність препарату.

Надано матеріали з вивчення ефективності та переносимості антибактеріальної терапії, що проводилася препаратами цефалоспоринового ряду - Цефтриаксоном та Цефіксом (цефіксим) (порошок для приготування суспензії та капсули) виробництва "Фарма Інтернешенал", Йорданія, у дітей при гострих кишкових інфекціях. Обмежені клінічні випробовування проведено у формі відкритого дослідження на 60 пацієнтах віком від 6 місяців до 7 років, хворих на інвазивні діареї. Результати клінічних досліджень дозволяють зробити висновок, що пероральний цефалоспориновий антибактеріальний препарат Цефікс (цефіксим) має високу ефективність і добру переносимість при застосуванні в комплексі з парентеральним антибіотиком цефалоспоринового ряду Цефтриаксоном під час лікування кишкових інфекцій у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.35-5

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано історії хвороб дітей, що померли від менінгококової інфекції в Україні у 2008 р. Установлено основні причини летального наслідку менінгококової інфекції.

Наведено особливості перебігу та схеми лікування дітей, хворих на грип A/H1N1 California 2009. Показано ефективність озельтамівіру в усіх випадках лікування даним препаратом.

Вивчали резистентність організму дітей з набутим токсоплазмозом на основі визначення у них характеру загальноадаптивних реакцій за допомогою лейкоцитарної формули крові. Визначено особливості загально-адаптивних реакцій у 50-ти здорових і 69-ти дітей з токсоплазмозом віком 7-ми - 16-ти років. Виявлено, що у дітей з токсоплазмозом загальноадаптивні реакції з саногенетичним потенціалом спостерігалися у 2,6 рази рідше, ніж у контрольній групі, а з дезадаптивним і патогенетичним потенціалом - у 2,4 рази частіше. Особливо часто останні були у дітей з хронічним перебігом токсоплазмозу, а саме: з очною та нейротрофічною формами. Після комплексного лікування у дітей з гострим перебігом токсоплазмозу характер загальноадаптивних реакцій майже нормалізувався. У дітей з хронічним перебігом набутого токсоплазмозу не настало їх повного відновлення, що є приводом для призначення цим дітям у подальшому адаптивно-коригувальних засобів.

Изучали резистентность организма детей с приобретенным токсоплазмозом на основе определения у них характера общеадаптивных реакций при помощи лейкоцитарной формулы крови. Определены особенности общеадаптивных реакций у 50-ти здоровых и 69-ти детей с токсоплазмозом в возрасте 7 - 16-ти лет. Выявлено, что у детей с токсоплазмозом общеадаптивные реакции с саногенетическим потенциалом наблюдались в 2,6 раза реже, чем в контрольной группе, а с дезадаптивным и патогенетическим потенциалом - в 2,4 раза чаще. Особенно часто последние были у детей с хроническим течением токсоплазмоза, а именно с глазной и нейротрофической формами. После комплексного лечения у детей с острым течением токсоплазмоза характер общеадаптивных реакций почти нормализовался. У детей с хроническим течением приобретенного токсоплазмоза не наступило их полного восстановления, что является поводом для назначения этим детям адаптивно-корригирующих средств.

Вивчено рівень і динаміку інтерлейкіну (ІЛ)-1 у крові дітей з бактеріальними кишковими інфекціями. Під спостереженням перебувало 32 дитини віком від 1-го до 12-ти років, хворих на ГКІ бактерійної етіології. Дослідження проведено двічі: у гострий період хвороби й у ранній реконвалесценції. Результати дослідження показали, що в гострому періоді захворювання зростає рівень ІЛ-1 у крові, який нормалізується тільки після проведеного лікування. Було встановлено, що вміст ІЛ-1 у крові хворих на ГКІ не залежить від етіології хвороби. Вивчення рівня ІЛ-1 у крові за ГКІ в дітей може служити додатковим критерієм ступеня запального процесу в кишечнику, а також прогнозу захворювання.

Изучен уровень и динамика интерлейкина(ИЛ)-1 в крови детей с бактериальными кишечными инфекциями. Под наблюдением находилось 32 ребенка в возрасте от 1-го до 12-ти лет, больных острыми кишечными инфекциями (ОКИ) бактериальной этиологии. Исследования проведены дважды: в острый период болезни и в ранней реконвалесценции. Результаты исследования показали, что в остром периоде заболеваний возрастает уровень ИЛ-1 в крови, который нормализуется только после проведенного лечения. Было установлено, что содержание ИЛ-1 в крови больных ОКИ не зависит от этиологии заболевания. Изучение уровня ИЛ-1 в крови при ОКИ у детей может служить дополнительным критерием степени воспалительного процесса в кишечнике, а также прогноза заболевания.